- угодовець
- [угодо/веиц']
-о/ўц'а, ор. -о/ўцеим, м. (на) -о/ўцеив'і/-о/ўц'у, мн. -о/ўц'і, -о/ўц'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
угодовець
Смотреть что такое "угодовець" в других словарях:
угодовець — вця, ч., політ. Той, хто провадить політику угодовства з ворогом … Український тлумачний словник
угодовець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
соціал-угодовець — іменник чоловічого роду, істота іст … Орфографічний словник української мови
опортуніст — а, ч. 1) Прихильник опортунізму; той, хто проводить політику опортунізму. 2) Людина, яка змінює принципи залежно від обставин; пристосованець, угодовець … Український тлумачний словник
угодовський — а, е, політ. Прикм. до угодовець і угодовство 1). || Який провадить політику угодовства … Український тлумачний словник
